У степовій пустелі, серед квітчастих килимів, стоять кургани — мовчазні свідки запеклих битв і сутичок. Кургани потягнулися в степ від Кавказьких гір, через кубанські та ногайські степи, наче гігантські кротові купки, вздовж берега, аж до гирла Дону. Хто вкрив неосяжну степ цим довгим ланцюгом курганів? Хто так щедро розкидав їх по північному узбережжю Азовського моря?»
Село Володимирівка було засновано у 1861 році переселенцями з Полтавської та Чернігівської губерній. Місце для нового поселення було обрано досить вдало — на березі річки Малий Утлюк, назва якої перекладається з тюркської як «річка, де пасовище».
Наприкінці XIX століття, у самому серці приазовських степів, у невеликому селищі Тіге вогник надії запалав і для дітей із менонітських громад, раніше приречених жити у мороці тиші, відчуженості та нерозуміння. Тут було побудовано перший і, можна сказати, єдиний у своєму роді благодійний навчальний заклад, який з часом став одним із найкращих, якщо не найкращим, у всій Російській імперії, і називався він – Маріїнське училище для глухонімих.
Довгий час точне місце поховання Амедея Людвіговича залишалося невідомим. Лише завдяки копітким пошукам і дослідженням місцевих краєзнавців місце його спочинку було знову відкрито і стало відомим широкій публіці.
Південний слон, раніше відомий як Archidiskodon meridionalis, у сучасній систематиці визначається як представник роду мамонтових і має нову наукову назву – Mammuthus meridionalis, тобто Південний мамонт
Селище Дмитрівка, було засновано в 1861-1862 роках на землях ногайського аулу Бодай. Цікаво, що назва аулу в самих ногайців із пшеницею жодним чином пов’язана не була, що цілком зрозуміло, адже землеробством останні ніколи не займалися, і перекладалася вона як «(Селення роду) Бодай»
Повноцінна розробка Спаського родовища почалася в 2009 році і триває до сьогодні, а багатомільйонні відкладення піску легко вилучаються величезними екскаваторами, які, слід зазначити, теж виглядають дуже мальовничо на тлі білих пісків і грозового неба. Єднання природного та штучного…
Де у Запорізькій області можна побачити динозавра? Та не простого, а такого, що розмовляє? «Привіт мене звати динозавр Гоша. Якщо ти хочеш подружитися зі мною, приїжджай на В’ятку. Я буду радий тебе бачити». Так-так, ви непомилилися, саме на В’ятку всіх запрошує парейазавр Гоша, проте сьогодні жителям Запорізької області, щоб познайомитися з такою екзотикою, зовсім не обов’язково їхати на Вятську землю, а достатньо лише відвідати краєзнавчий музей у смт. Веселе.
Важко знайти людину в сучасному світі, яка б жодного разу в житті не бачила справжнього байкера. Ефектні, яскраві та брутальні мотовсадники, одягнені в куртки-косухи, шкіряні штани, жилетки з нашивками, бандани та окуляри, неминуче опиняються в центрі уваги, де б не знаходилися, і завжди притягують цікаві погляди оточуючих.
Мар’янівка – невелике село, розташоване в рівній та одноманітній місцевості, де немає ні річок, ні озер, ні якихось інших природних пам’яток, а однотипний сільський ландшафт урізноманітнюється лише клаптями різнокольорових полів, зшитих між собою зеленими нитками лісопосадок.