Наприкінці XIX століття, у самому серці приазовських степів, у невеликому селищі Тіге вогник надії запалав і для дітей із менонітських громад, раніше приречених жити у мороці тиші, відчуженості та нерозуміння. Тут було побудовано перший і, можна сказати, єдиний у своєму роді благодійний навчальний заклад, який з часом став одним із найкращих, якщо не найкращим, у всій Російській імперії, і називався він – Маріїнське училище для глухонімих.
Хутір було засновано в 1836 році Томасом Даніелевичем Вінсом (1792–1883), переселенцем з менонітської колонії Альтонау. Томас Вінс-старший придбав ділянку землі в 3000 десятин за ціною – три рублі за десятину.
Якби наразі цей клуб був уже відреставрований, то, швидше за все, навряд чи привертав увагу туристів. Але в такому напівзруйнованому стані він ефектно виділяється на тлі звичайних сільських будинків.
У центрі Приморська розташована будівля, в якій в 1900 відкрилося спочатку жіноче училище, а в 1904 – жіноча гімназія.
Головна архітектурна пам’ятка у Приморську – будівля реального училища для хлопчиків, відкритого у 1904-1905 роках у Ногайську.