Наприкінці XIX століття, у самому серці приазовських степів, у невеликому селищі Тіге вогник надії запалав і для дітей із менонітських громад, раніше приречених жити у мороці тиші, відчуженості та нерозуміння. Тут було побудовано перший і, можна сказати, єдиний у своєму роді благодійний навчальний заклад, який з часом став одним із найкращих, якщо не найкращим, у всій Російській імперії, і називався він – Маріїнське училище для глухонімих.
Хутір було засновано в 1836 році Томасом Даніелевичем Вінсом (1792–1883), переселенцем з менонітської колонії Альтонау. Томас Вінс-старший придбав ділянку землі в 3000 десятин за ціною – три рублі за десятину.
Тут можна побачити колекцію посуду, прасок, гасових ламп, а також програвачі, старовинні дзеркала, картини (на яких відображені епізоди з життя менонітів та визначні діячі того часу), і, звичайно, годинник — обов’язковий атрибут менонітського житла.
Є в Мелітопольському районі одне непримітне, навіть можна сказати – антитуристичне місце. Приїжджаючи сюди, складно уявити, що всього лише один дуб, два фрагменти огорожі та купа цегли в старому парку, можуть послужити своєрідною машиною часу і за мить перенести на століття назад, занурюючи у вир найцікавішої історії…. Історії про колишню велич, довжиною в півтора століття, останню крапку в якій поставила людська жадібність.
У північно-східній частині села Остриківка, на високому кургані в полі, стоїть поклонний хрест. Встановлено його у 2004 році козаками Токмацького районного куреня на згадку про Покровську церкву.