В усій Запорізькій області не знайти села більш гостинного та привітного, ніж село з гарною і незабутньою назвою «Атманай». В Атманаї є абсолютно все для залучення туристів — мальовнича природа, щедра рибалка, цікаве минуле (пов’язане з французами), історичні пам’ятки, зелена садиба та ініціативні жителі, завдяки старанням яких село широко відоме не лише в Запорізькій області та Україні, а й далеко за їх межами.
Сьогодні Білорічанське — село однієї вулиці на три десятки будинків, добра половина яких уже нежитлова, занедбана та руйнується. Білорічанське стрімко вимирає і, якщо найближчим часом нічого не зміниться на краще, то швидше за все, вже через кілька десятиріч воно, як і колись сусіднє село Царицина, теж зникне з карт і пам’яті нащадків.
Офіційною датою заснування Мордвинівки вважається 1871, хоча її історія почалася набагато раніше (наприкінці XVIII сторіччя), коли землі на березі річки Молочної були даровані капітану 1-го рангу грецького походження – Ламбро Качоні.
Тут можна побачити колекцію посуду, прасок, гасових ламп, а також програвачі, старовинні дзеркала, картини (на яких відображені епізоди з життя менонітів та визначні діячі того часу), і, звичайно, годинник — обов’язковий атрибут менонітського житла.
Сьогодні храм на честь ікони Божої Матері «Спорителька хлібів» у селі Тернувате є однією з головних пам’яток селища та місцем, де можна помолитися не лише за гарний урожай та звільнення від посухи, а й про інше не менш важливе сьогодні для кожного мешканця України.
Будівництво великої та світлої церкви (а світлою вона була тому, що освітлювали її 16 великих стрілчастих вікон), обійшлося громаді 90 000 царських рублів. До речі, віконні металеві рами, прикрашені синіми вітражами, виготовлялися за спецзамовленням у Катеринославі.
Є в Мелітопольському районі одне непримітне, навіть можна сказати – антитуристичне місце. Приїжджаючи сюди, складно уявити, що всього лише один дуб, два фрагменти огорожі та купа цегли в старому парку, можуть послужити своєрідною машиною часу і за мить перенести на століття назад, занурюючи у вир найцікавішої історії…. Історії про колишню велич, довжиною в півтора століття, останню крапку в якій поставила людська жадібність.
Музей просто неба у селі Плодородне Михайлівського району Запорізької області — яскравий приклад того, як проводити декомунізацію правильно!
БАГАТЕ ПОЛЕ ПО-НІМЕЦЬКИ АБО REICHENFELD
Таку назву отримало нинішнє село Плодородне від німецьких переселенців у 1810 році через пишну та багату рослинність навколо. Село заснували протестантські та лютеранські родини з Королівства Вюртенберг та з прусської Померанії.
Спортивний комплекс “Братське”, саме так правильно називати унікальний дитячий майданчик, почали створювати 3 роки тому. Спочатку звели дерев’яний форт, пізніше встановили корабель, а перед початком змагань у 2020 році, які організує Володимир Леонідович, встановили вежу.
