28 лютого в Мелітополі на базі мультимедійного історичного парку «Росія – моя історія» відкрилася виставка, присвячена відомому мандрівникові Федору Пилиповичу Конюхову. Новина приємна і давно очікувана, особливо якщо врахувати той факт, що знаменитий мандрівник з 2017 року був нев’їзним в Україну, а будь-яка згадка про його досягнення вважалася свого роду моветоном.
З приходом російської влади Федір Пилипович став не тільки знову «дозволеним» жителям регіону, а й сильніше, ніж раніше, шанованим, особливо зараз, коли знаменитий уродженець Запорізької області на весловому човні «АКРОС» здійснює одиночний перехід Південним океаном, за яким пильно стежить увесь світ.
А поки невтомний мандрівник готувався до нової океанської експедиції (що стартувала 30 листопада 2024 року з порту Ушуайя), у Запорізькій області активно заговорили про створення музею, відкрити який планують у селі Чкалове Приазовського району. Слід зауважити, ідея відкрити музей у рідній домівці Федора Конюхова, де пройшли дитинство і юність знаменитого пілігрима, зовсім не нова і про це велися розмови ще 2013 року. Однак, після того як Федір Пилипович потрапив до чорного списку українських спецслужб за «незаконний» перетин кордону, про відкриття музею довелося забути надовго, а мрія мешканців села Чкалове увічнити пам’ять про знаменитого земляка так і залишилася нереалізованою.
Повторно до питання відкриття музею в селі Чкалове повернулися вже 2024 року з ініціативи мешканців села, зокрема друга сім’ї Конюхових – Миколи Речина. Ініціатива знайшла підтримку в губернатора Євгена Балицького, який доручив своєму заступнику Антону Тицькому опрацювати питання відновлення будинку родини Конюхових. Відповідна інформація з’явилася в телеграм-каналі губернатора 10 липня 2024 року, після чого розлетілася місцевими ЗМІ, чатами і пабліками:
«Ми ж ставимо своїм завданням зберігати пам’ять про досягнення наших земляків. Важливо зберегти будинок сім’ї Конюхових і створити музей саме в тому місці, де народився і виріс майбутній всесвітньо відомий мандрівник».
Ну, тепер, здавалося б, музею точно бути! Чи все-таки НЕ бути?
Насправді доля будинку сім’ї Конюхових у найближчому майбутньому може скластися зовсім не так райдужно, як обіцяють у численних ЗМІ, а музею, відкриття якого очікують 2025 року, відкрито не буде. Чому? Та тому що батьківський будинок Федора Пилиповича Конюхова стрімко руйнується.
Який вигляд має будинок родини Конюхових у березні 2025 року
Проїжджаючи головною вулицею села Чкалове суботнім вечором 1 березня, я, зрозуміло, розраховувала побачити, якщо не активну реставрацію будинку Конюхових, то хоча б будівлю, яка б зовні мало чим відрізнялася від тієї, яку я мала змогу споглядати ще у квітні 2020 року. Проте побачене мене не тільки здивувало, а й сильно стривожило.
Перше, що впало в око, – це обвалене цегляне облицювання внутрішнього і бічних фасадів, яке тепер уже купою будівельного сміття лежить уздовж оголеного саману. Щільність пожухлої трави на купах свідчить про те, що ситуація хоч і не першої свіжості, але й абсолютно точно не п’ятирічної давності.
Вікна, які ще донедавна були цілими, тепер втратили не тільки скло, а й дерев’яні рами, а віконні прорізи похмуро зяють порожніми очницями, посилюючи протяги вздовж промерзлих стін. Черепична, колись доволі міцна, крівля, тепер подібно до збляклого осіннього листя, безперервно обсипається, додаючи розмаїття купам, які лежать під стінами.
Але найсумніше і, як мені здалося, те, що й стало першопричиною руйнування, – це відсутність арматури, яка колись зміцнювала цегляну кладку по периметру.
Втративши зміцнення, головний фасад будівлі дав глибоку тріщину і похилився, і вже незабаром може впасти слідом за облицюванням інших стін.
Дивлячись на столітній будинок, що стрімко перетворюється на руїни, складається враження, що за минулі кілька років він раптово постарів ще на ціле століття і тепер, того й гляди, складеться, наче картковий будиночок.
Зараз складно сказати, скільки ще в такому стані зможе протриматися стара будівля, тому що безпосередня близькість до моря, а точніше пов’язані з нею штормові вітри, підвищена вологість і солоність повітря, значно прискорюють процес її руйнування.
Цілком зрозуміло лише одне – подальша бездіяльність або ж зволікання з початком реставраційних робіт спричинять те, що в найближчому майбутньому будинок сім’ї Конюхових не лише не стане обіцяним музеєм, а й слідом за іншими втраченими пам’ятками назавжди зникне з туристичної мапи Запорізької області.
Як виглядав будинок родини Конюхових дивіться тут
